- делікатні
- присл. Вр.Ніжно, делікатно.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
делікатні
Смотреть что такое "делікатні" в других словарях:
делікатність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
делікатніший — прикметник, вищий ступінь … Орфографічний словник української мови
делікатність — ності, ж. Абстр. ім. до делікатний 1 3) … Український тлумачний словник
заделікатний — а, е, розм. 1) Який виявляє зайву делікатність, не в міру делікатний (у 1 знач.). 2) Непристосований до фізичної праці; тендітний … Український тлумачний словник
Бессмертный, Роман Петрович — Безсмертный, Роман Петрович … Википедия
ненав'язливий — а, е. 1) Що не є нав язливим, настирливим; що виражається в тактовній, делікатній формі. 2) Такий, що не нервує, не роздратовує; приємний. Ненав язлива мелодія … Український тлумачний словник
ненав'язливість — вості, ж. Відсутність нав язливості; делікатність, тактовність … Український тлумачний словник
огрубіти — і/ю, і/єш, док. 1) Стати, зробитися грубим, твердим, шкарубким (про шкіру, поверхню чого небудь і т. ін.); зашкарубнути. || Утратити колишню ніжність, м якість, тендітність (про риси обличчя, зовнішність); стати зовні грубішим. 2) Стати… … Український тлумачний словник
панькатися — аюся, аєшся, недок., розм. 1) з ким. Доглядати за ким небудь, потураючи його примхам, каверзуванням. 2) коло кого, з ким. Запобігливо догоджати, прислуговувати кому небудь. 3) з ким – чим. Приділяти кому , чому небудь багато, іноді занадто багато … Український тлумачний словник
психопатія — ї, ж. Патологічний розвиток особи, що виникає внаслідок впливу несприятливих зовнішніх чинників на ґрунті вроджених особливостей. •• Ананкасти/чна психопа/тія психопатія, яка характеризується тривожно помисливістю, делікатністю, совісністю.… … Український тлумачний словник
